Огні горять, музика грає,
Музика плаче, завиває;
Алмазом добрим, дорогим
Сіяють очі молодії;
Витає радость і надія
В очах веселих; любо їм,
Очам негрішним, молодим.
І всі регочуться, сміються,
І всі танцюють. Тілько я,
Неначе заклятий, дивлюся
І нишком плачу, плачу я.
Чого ж я плачу? Мабуть, шкода,
Що без пригоди, мов негода,
Минула молодость моя.
- Наступний вірш → Тарас Шевченко – І станом гнучим, і красою
- Попередній вірш → Тарас Шевченко – Чи то недоля та неволя
(1 оцінок, середнє: 5,00 із 5)