Ой одна я, одна,
Як билиночка в полі,
Та не дав мені бог
Ані щастя, ні долі.
Тілько дав мені бог
Красу – карії очі,
Та й ті виплакала
В самотині дівочій.
Ані братика я,
Ні сестрички не знала,
Меж чужими зросла,
І зросла – не кохалась!
Де ж дружина моя,
Де ви, добрії люде?
Їх нема, я сама.
А дружини й не буде!
- Наступний вірш → Тарас Шевченко – За байраком байрак
- Попередній вірш → Тарас Шевченко – Згадайте, братія моя
(1 оцінок, середнє: 5,00 із 5)
Підписатися
0 Коментарі
Найстаріші