Самому чудно. А де ж дітись?
Піп діяти і що почать?
Людей і долю проклинать
Не варт, єй-богу. Як же жити
На чужині на самоті?
І що робити взаперті?
Якби кайдани перегризти,
То гриз потроху б. Так не ті,
Не ті їх ковалі кували,
Не так залізо гартували,
Щоб перегризти. Горе нам!
Невольникам і сиротам,
В степу безкраїм за Уралом.
- Наступний вірш → Тарас Шевченко – Нащо нас мати привела
- Попередній вірш → Тарас Шевченко – Ой стрічечка до стрічечки
(Оцінок ще немає)