Тетяна Чорновіл – Казкове ательє: Вірш

Казка це, чи диво з див?
Ательє павук відкрив.
Плете, шиє, вишиває,
Снує нитки, ще й співає:
– Я працюю, як танцюю, аж підскакую!
На замовлення стоніжки
На всі ніжки сплів панчішки.
Хоч морока й немаленька,
Та стоніжка веселенька.
Ой спасибі, павученьку, красно дякую!
Йдуть вусаті таргани:
– Нам на всіх одні штани.
Якщо, майстре, вам не тяжко,
То пришийте ще й підтяжку.
Ой спасибі, павученьку, красно дякую!
– Жу-жу-жу – гуде жучок, –
Поший мені піджачок.
Я вдягну піджак той вранці
Із жучихою на танці.
Ой, спасибі, павученьку, красно дякую!
Стриб-стриб блішка невеличка:
– Обносилася спідничка.
Прошу кравця при нагоді
По останній зшити моді.
Ой спасибі, павученьку, красно дякую!
Джміль сердитий прилетів,
Нову шубу захотів:
– Зроби теплу та пухнасту,
Якщо можна, ще й смугасту!
Ой спасибі, павученьку, красно дякую!
Взявся наш павук до діла,
Щоб комашка пораділа.
Снує нитки ще й тороче,
Швидко зробить, хто що схоче.
Ой спасибі, павученьку, красно дякуємо!