Прийшла весна,
А з нею й травень
Усе навколо зацвіло:
дерева, квіти, трави, птахи –
Все, наче в казці, ожило!
Он ген – мурашечка повзе,
Тягар у неї на плечах
Такий важкий, а їй далеко,
і нелегкий у неї шлях.
А поряд “сонечко” зітхає:
Як важко повзати – таки!
І крильця швидко розпускає –
Летить невідомо й куди.
Усі комашечки й жучки
Над квітами рояться
І бджілку витіснити прагнуть:
її, бач, не бояться.
Поблизу дерево дрижить –
Там дятел дзьобом стукотить –
Далеко чути стукіт дужий,
Ніхто до нього не байдужий.
Яка чудова вся природа,
Коли стоїть така погода.
Здається гарним все життя,
А мрії линуть геть далеко –
Від сьогодення в майбуття…
