Вишивала долю в полотні
Нитками барвистими, світлими,
В неспокійнім і воєннім дні
З думами чистими і щемними.
І молилась хрестик кладучи
На рушник яскравий та іскристий,
Так мистецькі по шляху йдучи,
Візерунку гарнім, як намисто!
І полотнище світилось те
І любов’ю, й радістю, і щастям.
Попросила: “Перемога хай прийде!
Зникне чорний біль війни з пристрастям.”
Вишивала долю в полотні.
Загадала в ньому миру сонце.
У нелегкім смутнім оцім дні,
Хай загляне він в наше віконце!
