Тетяна Строкач – На добраніч: Вірш

На добраніч! Тиха нічка
Сон несе тобі, дитино.
Місяць проплива по річці,
Сяють зорі-намистини.

Сплять малесенькі звірятка,
Вже їм сняться сни чудові…
Я тобі, моє малятко,
Заспіваю колискову…

Про коточка й Сонька-Дрімка,
І про гулів, й про Дрімоту…
Цілий день сміявся дзвінко —
Відпочити вже охота.

Спи, дитинко! Сон твій нині
Є кому охороняти.
В нашій рідній Україні
Бережуть його солдати!

Не дадуть вони нікому
Розстріляти сон твій мирний.
Хай живі прийдуть додому,
А війна назавжди згине!

Хай усі-усі малята
Живуть в радості, в любові.
Люлі-люлі, треба спати.
Зачекались сни казкові…

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Тетяна Строкач – На добраніч":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Тетяна Строкач – На добраніч: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.