Просто наснилося — хрестик до хрестика
Доленьку я вишивала свою…
Дуже старанно і ніжно, мов пестила
Вік свій щасливий у ріднім краю.
Чом обірвалася нитка червоная?
Чом раптом чорним постало шиття?
Хрест до хреста… Над могилами зморена
Бореться доля за гідне життя…
Просто наснилося? В сні чи в реальності
Хрестиком долю я шила свою?
Сум неодмінно знов зміниться радістю,
Вишию все те, що дуже люблю!
Хай розквіта вишиваная доленька,
Хай рушниками простелить шляхи.
Згинуть війна і гіркая неволенька,
Щастя і мир подарують роки!
