Сад листочки розгубив,
Розкружляв, розвіяв.
Причаїлися гриби
В сонечка на віях.
Струни рвуться у стерні
І летять у вирій,
Ніби птахи неземні –
Золоті та сірі.
І виступає багряно
Серце у калини.
Ось листок летить над нами –
З саду – у долину.
- Наступний вірш → Валентина Бондаренко – Жовтень
- Попередній вірш → Василь Швець – Листок
(Оцінок ще немає)