Тодось Осьмачка: Вірші

Тодось Осьмачка (1895 – 1962) – поет, письменник, просвітитель. Він був мобілізований до царської армії, проте після появи УНР підтримав нову республіку і долучився до «чорних запорожців» в армії української держави. Після становлення СРСР Тодось Осьмачка зазнав переслідувань, арештів, «лікування» у психіатричних лікарнях, після чого решту життя страждав на манію переслідування.

Значна частина творів Тодося Осьмачки – ностальгійні або депресивні. Ліричний герой шкодує за втраченими можливостями, переймається болісним досвідом. Цікаво, що автор згадує молодість не тільки в аспекті історичних подій. У його віршах чимало інтимної лірики, зокрема й еротичної.

Автор експериментує з формою віршів і використовує не лише звичні для читача художні засоби – епітети, порівняння, символи, гіперболи, інверсії, але й нестандартні рішення. Його поезії насичені риторичними фігурами. Він цікаво обігрує у своїх віршах різного роду терміни, які зазвичай до поезії не потрапляють. Оскільки автор завершив життя на чужині, до його творів потрапляють і іншомовні слова.