Ідуть селяни в темні далі босі.
…………………………………
…біліють коси матерів, –
ридають неньки разом із вітрами
і руки простягають над степами
до брам високих городів.
…………………………………
Іде конвой, і стогне камінь,
спиня трамваї голосні.
Ідуть оточені селяни
густими жалами заліз,
Торби із хлібом за плечима,
обличчя чорні од ріллі,
а ворони ведуть над ними
круг сонця кола вогняні.
…………………………………
Іде конвой, і гнеться камінь,
мов крига рання на воді;
ідуть похилені селяни,
як гори чорні, до лісів.
- Наступний вірш → Тодось Осьмачка – Деспотам (уривки)
- Попередній вірш → Тодось Осьмачка – Труни у гаях
(Оцінок ще немає)