Вірші класиків > Українські поети класики > Сторінка 216

Українські поети класики - Сторінка 216

Список віршів:

  1. 0
    Василь Стус – Уже ви за шелом’янем, літа
  2. 0
    Василь Стус – І враз він уривається
  3. 0
    Василь Стус – Щось уступилося у мене
  4. 0
    Василь Стус – Оце заповнювання порожнеч
  5. 0
    Василь Стус – Уже мене кудись поволокли
  6. 0
    Василь Стус – Летять на мене сто людських жалів
  7. 0
    Василь Стус – Усі промацано рукописи
  8. 0
    Василь Стус – Мені постав ти в доброті і гніві
  9. 0
    Василь Стус – Нарешті, слідчий ізоляторе
  10. 0
    Василь Стус – Спить жона, золотими ножами
  11. 0
    Василь Стус – Миттєве й вічне
  12. 0
    Василь Стус – Уже життя моє прожите
  13. 0
    Василь Стус – Хтось чорний-чорний бродить довкруги
  14. 0
    Василь Стус – Я непомітно перейшов межу
  15. 0
    Василь Стус – Із себе виклич лева і ярій
  16. 0
    Василь Стус – Вода урвалася з криниці
  17. 0
    Василь Стус – Зайду за край терпіння і ждання
  18. 0
    Василь Стус – Я разом зі смертю
  19. 0
    Василь Стус – І спогад усеможно завернув
  20. 0
    Василь Стус – Така незбутня туга навкруги
  21. 0
    Василь Стус – І ось воно: відбитком на воді
  22. 0
    Василь Стус – Що не рядок – то день життя
  23. 0
    Василь Стус – І ось він, край: немов на шелепочку
  24. 0
    Василь Стус – Погорою, а потім пониззям
  25. 0
    Василь Стус – Смерть розлетілася на друзки
  26. 0
    Василь Стус – Постигла кров у жилах, навіть сон
  27. 0
    Василь Стус – Ми радо полишаєм власні гнізда
  28. 0
    Василь Стус – І як віддячу я перу
  29. 0
    Василь Стус – Це горе – як дарунок долі
  30. 0
    Василь Стус – Як крига, падає навкруг
  31. 0
    Василь Стус – Поглянув у німе вікно
  32. 0
    Василь Стус – Я хліба поклав горобцям на вікно
  33. 0
    Василь Стус – Я знав, що світ ховається од мене
  34. 0
    Василь Стус – Чекання, безбереге, мов чуття
  35. 0
    Василь Стус – І заступила геть мене робота
  36. 0
    Василь Стус – Коли б ти знала, як ми є удвох