Уляна Кравченко – Благословенна будь: Вірш

Благословенна будь,
Матусенько моя.
Голубонько моя Ти сиза!..
Ти та пречиста, материнська грудь,
що немовлятком я
тулилася до неї…
Колисанка твоя,
твій розмолений спів,
зацитькував плач перший мій…
Твоїх цілунків теплота сушила
сльозину з вій…
В Твоїх очах мій рай яснів…
І перша усмішка до Тебе, Мати,
ожемчужила устонька дитині…
В Твоїх обіймах, Матінко моя,
дитиною я перші сни ловила,
ті сни… ті веселково золоті…
Шовковими крильми
від зла мене Ти хоронила
і на руках Твоїх
плили барвисто свитанки мої..
І перше словечко пещене,
те перше словечко святе,
про рідне наше… про своє..
я за Тобою лебеділа, Нене,
і пила мови рідної таємний чар…
З грудей Твоїх я ссала ту любов,
що в серденьку моїм в одно для України
горить, жевріє…
Любов ту, що вливає вар,
запалює нам кров…
Ту, що до діл веде!..
Ти прикладом своїм мене
учила любити рідну загороду…
Красу і велич рідної країни з пісень
Твоїх навчилась я любити…
Твоя всесильная Любов
надхнула вірою мене
в майбутність нашу ясну…
Я вірю: на верхівля слави,
до сонця волі нас веде
терниста наша путь…
За службу цю,
за цю велику… за святу,
що з саможертвою, як Мати,
Ти сповняєш,
благословенна будь!
Матусенько моя,
Голубонько моя,
благословенна тричі будь!!!