Уляна Кравченко – Думка (Ой, скажи мені, струмочку): Вірш

Ой, скажи мені, струмочку,
Скажи тихесенько,
Чи тобі не гоже в гаю
Що журчиш сумненько?

Ой, скажи ти, соловію,
Співаче маленький,
Чом жалобою в даль лине
Голос твій ніжненький?

Скажи, синя незабудко,
Розкажи, сестричко,
Чом росою — слезонькою
Вранці миєш личко?

Та чом рідко ти куваєш,
Зозуленько сива?
Чому щастєм в літну нічку
Папороть не цвіла?

Чом ти плачеш, чорна хмаро,
Спішучи все далі —
Чи збираєш з цього світу
Всі сльози, всі жалі?

Ой, коли ж і у природі
Гаразду не має —
Так чи ж диво — що й нам доля
Щастє укриває?

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Уляна Кравченко – Думка (Ой, скажи мені, струмочку)":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Уляна Кравченко – Думка (Ой, скажи мені, струмочку): найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.