Дитинка і Мати. Картина звичайна.
А все ж наче сонця промінням осяйна.
Блакитом мальована, сонцем залита
і стяжками – чаром веселки сповита…
Загорнена в вічність… в безмежні простори
і краща, ніж земних мистців архитвори.
В ній все те – найкраще, що має вселенна:
її малювала рука божественна.
Чисті звуки серця – і біль, і сліз море,
посвята і розкіш, і щастя, і горе…
Дитинка і Мати – мрій срібних мережка.
З землі аж до неба між зорями стежка…
Про велич і святість сон – казка чудова…
Надія і туга… Пісня колискова…
Дитинка і Мати. Картина звичайна:
життя все нового – незглибима тайна…
