Уляна Кравченко – Голгофта: Вірш

Вже день… Вже два
ведеться явно боротьба
добра зі злом
та світла з тьмою…
Ворожих сил Синедріон
про смерть Учителя рішає.
А верховіттям пальм розбуджених весною
пливе про Страсти спів-псалом…
І Юдина мара…
Прихильників трусливий гурт
І учнів розтіч… Плач Петра.
Слуг фарисеїв тисячна юрба
і сміх… і глум…
Руїнна чернь голодна крови:
«Ісуса нам!»
«Распни-распни!» — гукає.
Той, що бажав
рабів звільнити з тьми неволі,
Що світу дав закон любови,
Що рідний звеличив Сіон,
Засуджений на хрест — на скон…
Голгофта, місце страт
І чаші горечі самеє дно — і ад…
Шаліє зло,
Ликують темні власти…
Великий тиждень — тиждень страсти…
З Голгофти, місця страт,
Гурт фарисеїв вертає рад.
Ликують вороги —
Три дні і ночі три…
У гробі припечатана невбога любов
Господня!
І земний глоб обстоює тривога —
Дрижить і преісподня…
Нечайно світла сніп
Знімається угору понад гріб —
Лунає радісне: «Воскрес!»