(Уривок)
Шалений вихор-шум гуляє, женеться на роздоріжжі…
Подав мені –
цвіт білих хризантем…
Ті цвіти спізнені, сумні,
смерті сумна емблема…
Між нами стануть сили злі, ворожі,
разом ми не підем…
Чому? Чому не рожі?
Чому все біла хризантема?
. . . . . . . . . . . . . . . . . .
А доля знає, кому й що подати вчас…
. . . . . . . . . . . . . . . . . .
Хвилює лан пушистих хризантем,
а цвіти ті – сумна емблема….
Разом ми не підем…..
. . . . . . . . . . . . . . . .
