Квіти! О, вітайте, квіти,
Ви весни найкращі діти!
По снігах і хуртовині
Мир віщуєте людині.
Ледви вкрили ви леваду,
Серденько найшло розраду.
Чар принесли ви з собою,
Пахощами й барв ігрою.
Діти любі, чемні діти –
Й ви в житті неначе квіти,
В личку щирість вам зоріє,
Око і душа радіє.
Ваша ніжність, ваша врода –
Се для мене насолода.
Забуваю зло і муку,
Бачу щастя запоруку.
Серед зілля маєвого
І проміння золотого,
Як вас бачу, любі діти,
Ви, життя найкращі квіти,
Вірю — здобудемо долю,
Правду, і добро, і волю.
У розкоші потопаю,
Діти! Ви – завдаток раю!
