Бачиш, доню, цвіт лелії,
Що нині зацвів,
Одягом велично-пишним
Весь сад прикрасив.
Стебло струнке несе високо
Над дрібний хабаз —
На сніжистобілій шаті
Плям нема ні раз.
В чаші скарб скривав — росу
Чисту мов алмаз —
Красоту святу, велику
Цвіт з’єднав цей враз.
І тому саду цілому
Надає краси…
Серця чистої картини,
Доню, бережи!
Бо як цвіт красою сяє
У цілім саді,
Сяти можеш чеснотою
У людській сім’ї.
Як на цвіту білій шаті
Сяє та роса —
Так нехай і з личка сяє
Серденька краса.
Розум твій збери у правду
Грудь чуттям огрій —
Будеш у людській родині
Цвітом цих лелій.
Серця чистої картини,
Доню, бережи!
Тарний цвіт саду цілому
Надає краси.
