Маленька дитинка,
три рочки я маю, –
а чим Ти, матусю,
я знаю, я знаю!
Обійму, пригорнусь,
дам квітку, дам рожу.
Матусю! Матусю!
Що більше я можу?
Мамо! Ти – як Ангел з неба,
знаєш, чого мені треба: –
стережеш і нагодуєш,
прибереш і поцілуєш.
Міцно я Тебе кохаю!
Бога доброго благаю,
щоб прожила Ти сто літ!
Мамочко! Ти рожі цвіт!