Мамусю солодка!
Глянь, віршик приношу.
Річ така коротка; –
вибач мені, прошу.
Я пишу від рана, –
вийшло трошки крию; –
вибачай, кохана,
і – живи щасливо!
Я тебе потішу,
напишу багато
і краще напишу –
за рік – на це свято!
Учитися буду,
буду чемно жити,
мами не забуду,
все буду любити!
