Мої слова так слухає дитина!
У них крім слів є серця тихий зміст,
Що нам його несе життя хвилина,
Що серце серцю тільки доповість.
Даремні мури всі і перепони,
Як жаром серце в груди озовесь —
Дитино, слухай, тям: це, наче, дзвони
Грімкі, так голос серця той несесь.
Слова без сили, як говорять очі,
Як біль, зневага стиснуть нам уста
Як грім заграє через тіні ночі —
І блискавкою здійметься рука.
Дитя, слів слухай, грудею живою,
Ти відчувай їх зміст, життя живе,
Заприсягни присягою святою
Вже, що доскаже серденько твоє.
