Шелести нам, барвіночку
і зелена руто,
розвивайся, красна роже,
розщипайся суто!
Піднімайся, калинонько,
кучерявся, м’ято,
треба цвіття нам сьогодні
на велике Свято!
Приберися, наша ниво,
у роси намисто,
приберися в мак червоний,
грай нам колосисто…
Хай щебечуть пташенята,
божий світ радіє,
гляньте раз і Ви безжурно,
Мамо, наша мріє…
Мамо, зоре наша ясна,
нині Ваше Свято!
Цілий рік у Вас, Матусю,
праці так багато..
Чи на світі жар серпневий,
чи завія грудня.
Вам лишається. Матусю,
ввесь важкий труд будня…
Безконечно труд… робота…
в хаті тай у полі
зморщили кладуть на чолі,
на руках мозолі…
Вічно Ви про нас в турботі…
В білий день і в ночі
бережуть нас від пригоди
материні очі…
Ой не все сказати вміє
дитиняча мова.
Мамо! Мамо, в рідній хаті
всьому Ви основа!
З вашим Святом Вас вітаєм
промінням надії
на щасливі, кращі літа,
Мамо, наша мріє…
Радуйтеся, Мамо, рідна,
гляньте раз свобідно:
біля вас, мов ластів’ята,
в’ються дитинята…
Раді б дати Вам ті діти
щонайкраще в світі; –
о, прийміть, мов цвіти ярі,
наші серця в дарі…
