Там ось гори — тут долини
І струмочок срібносиний,
Вершком пісок і рінь,
Між вербами холод-тінь.
Це картина величава
А забава? Тут забава
Так чудова! Мій Ти Боже!
Не ялося — певно може
Бавитись мені в пісочку…
В тайні — це лиш вам повім
Вскорі я скірчу літ сім,
Не чужа мені наука
Не чужа і вся азбука —
Все ж таки у холодочку
Люблю бавитись в пісочку.
Люблю дуже будувати —
Миттю мов ростуть палати,
Дім ляльок — де е світлиці,
Де кухні є — і пивниці
Так ставлю цілі оселі —
А часом мости — тунелі
І залізні ті дороги —
Ах, мчать ферій дні веселі
Наче в казці — наче в снах!..
У пісочку грузнуть ноги —
Мов горобчик в нім купаюсь
І пісочок розсипаю
І по собі, по волоссю
Справді, може не ялося
Та нехай там я кріпшаю
І утіху-роскіш маю
Більшу,як на всіх забавах!
Хай там! — стрибну до поточка
І умию личко-очка,
Викупаюсь, відпочину.
А відтак ще на долину
Побіжу нарвати цвіту…
Хай живе село і літо!
