Уляна Кравченко – Поклін матері: Вірш

Поклін Тобі і слава, Жінко – Мати!
Поклін, хвала Тобі як творчій силі!
Великим Творець був, що дав Тобі цю власть:
у далечінь свій рід вести!
Служанка завтра Ти – і враз його жрекиня,
в самовідданості святій
Ти зберігаєш нам одне безсмертя!
Благословенна будь нам, Жінко – Мати,
благословен і плід Твойого лона…
Поклін Тобі, живучості судино!
Глибоке, наче море, в Тебе серце,
любов’ю одержима Ти, мов Херувим!..
Трудівнице осяйна щастям
і хвалою одягнена Різьбарко Душ!..
Людей! Людей потрібно нам!..
Як України чорнозем пшеничний,
як нашого Поділля золоті лани,
плодюча будь!
Нехай росте під серцем Твоїм геній
і наречеш його: Великий!
І станеш Матір’ю Народу свого
і хвалою одягнешся, Владарко Душ!..
О, не журися… Радуйся нам, Мати,
бо радощі, це піддержка Твоя!
Сама, хоча ніжна Ти, хоч на цвітку схожа,
лелій про велич сни…
А сон душі в дитині тілом стане…
І сите їж… солодке пий…
хили до уст пугар до дна…
І не сумуй…
Буття таємний геній є з Тобою,
нехай з Тобою буде і дозріння ласка,
як з нивою, що сонцю віддалася…
А віть відчімхнена хай розростається,
неначе дуб…
Поклін Тобі!
В безкрай безсмертності сягаюча,
обнови яр у цвіттю нам несеш…
Поклін Тобі!
Освячена Амфоро, в якій огонь життя
горіє вічно…