Поспіши, дитинко мила,
Глянь на світ в округ —
Все зима снігом покрила
І поля, і луг.
Ні загрітись у промінню,
Ні знайти зерні,
Ось лежить там на камінню
Пташка нежива.
А тут друга, мов примліла,
Жалібно квилить:
Поможи, дитино мила,
Сю зиму прожить.
Обережно, о дитятко,
Стіл щодня змети —
І кришини перед хатку
Пташці принеси.
Дай зернятко, дай кришину,
За дрібний сей дар,
Спів почуєш наш, дитино,
Як настане яр.
Бо минеться хуртовина,
Й завитає мир —
І тоді тебе пташина
Зазове на пир.
На природи пир багатий,
І у гай підеш —
Там знайдеш наш рід крилатий
І квітки знайдеш.
Буде тобі веселенько
Бо за щирий дар
Втіху дасть само серденько
Більшу ще, чим яр.
