У кубельці, у рідненькім
Тепленько пташині —
При батеньку і при неньці
Весело дитині.
Птах пташаткам в тихім кутку
Гніздочко звиває.
Пухом стелить, зерном кормить
До сну їм співає.
Рідний батько, рідна мати,
Хоч би й умлівали,
Ще б дітям хлібця добули —
Зірок би їм зняли…
Тож хоч пташка пір’ям вкрилась
В крильцях силу чує, —
Вольним світом погуляє,
До гнізда прямує.
Хоч в вирію небо краще,
Сонечко ясніше —
Пташка в рідний край вертає,
Бо тут їй милійше.
І ти, сину, погуляєш
Соколом в чужині,
Аж побачиш: нема раю,
Як в рідній країні.
І ти, доню, найдеш долю
Між людьми і втіху,
Та все згадка літати – дме
Під рідную стріху.
Всюди гарно, всюди славно,
Всюди добрі люди, —
Краще ж як у батька й неньки
Вам ніде не буде.
