Уляна Кравченко – Рідний край: Вірш

(Чи знаєш край?)

Чи знаєш край цей, де понад Дніпром
Степи і могилки лягли кругом,
Де мріють тихі села у ярах,
Де ніччю спів дзвенить в рясних садках.

Ой, знаєш ти його? Туда, туда
З тобою, сину мій, злинула б я.

Чи знаєш хатку? Біла вся, мов сніг,
Свячене зілля вкруг звиса з-під стріх.

В світлиці скрізь глядять святі лиця
З іконів Миколая і Христа.

Ти знаєш хатку цю? Туда, туда
З тобою, о дитя, злинула б я.

Чи знаєш верх? Плаї щезають в млах,
Йде в полонину з турмою ватаг —
Медвідь у дебрі темній муркотить,
Із шпилів скал перлистий здрій кипить.

Чи знаєш ти сей верх? Туда, туда,
З тобою, сину мій, злинула б я.

Не там, де лавр стремить, де мірт цвіте,
Не в край Італії мій дух лине —
Бескидів чар, степів урочий світ
Перед очима сяє, миготить.

Там, де наш край, мужицька, де сім’я,
З тобою, о дитя, злинула б я.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Уляна Кравченко – Рідний край":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Уляна Кравченко – Рідний край: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.