(Чи знаєш край?)
Чи знаєш край цей, де понад Дніпром
Степи і могилки лягли кругом,
Де мріють тихі села у ярах,
Де ніччю спів дзвенить в рясних садках.
Ой, знаєш ти його? Туда, туда
З тобою, сину мій, злинула б я.
Чи знаєш хатку? Біла вся, мов сніг,
Свячене зілля вкруг звиса з-під стріх.
В світлиці скрізь глядять святі лиця
З іконів Миколая і Христа.
Ти знаєш хатку цю? Туда, туда
З тобою, о дитя, злинула б я.
Чи знаєш верх? Плаї щезають в млах,
Йде в полонину з турмою ватаг —
Медвідь у дебрі темній муркотить,
Із шпилів скал перлистий здрій кипить.
Чи знаєш ти сей верх? Туда, туда,
З тобою, сину мій, злинула б я.
Не там, де лавр стремить, де мірт цвіте,
Не в край Італії мій дух лине —
Бескидів чар, степів урочий світ
Перед очима сяє, миготить.
Там, де наш край, мужицька, де сім’я,
З тобою, о дитя, злинула б я.
