Уляна Кравченко – Щаслив, хто рідну матір має: Вірш

Щаслив, хто рідну матір має,
хоч зморшки вкрили вже чоло,
на світ спокійно споглядає,
не знає, що то в світі зло.
Для матері ти все дитина,
хоч ти розрісся наче дуб;
вона піклується тобою,
хоч в тебе вже сивіє чуб…
Ти все для матері дитина,
ти ціль життя її і зміст;
вона тобі вінки сплітає,
для тебе досягає звізд…
Вона все дбає, пам’ятає,
готовить тисячі утіх,
вона, як ангел хоронитель,
змете з дороги зло і гріх…
У мами захист – оборона
у кожну мить, і в день і в ніч;
у горю поцілунок мами
осушить сльози з твоїх Віч…
Під доглядом її ти ставиш
свій перший крок на шлях життя;
коли шал юний тягне в пропасть,
при тобі матінка твоя!
І жертв немає завеликих,
щоб рятувати, зберегти;
вона для тебе все жертвує,
її ж дитина – ти!
Ах, серце матері незмінне:
його часу не знищить зуб;
для матері ти все дитина,
нехай і сивий в тебе чуб…