Як палають в темнім борі ягідки калини,
Так любов палає в серці Нені України.
Як найкраща в темнім борі червона калина
Так на всім немає світі, як та Україна.
Як далека, як простора наша Україна
В ній мені всі серцю рідні, всі одна родина.
Гнеться вниз верба зелена вітами гнучкими.
Тут дівчата, наче сестри, хлопці-побратими.
Тут і шум твій розумію, луже і діброва,
А музикою для мене – українське слово.
Ой музикою для серця, Матінко Христова,
Є для мене наша пісня, українська мова.
Чи дзвін дзвонить, — легіт віє, чи шумить діброва,
Всюди чується для мене українська мова.
Величаві наші гори й бори сосновії,
Тут родивсь я — тут минають літа молодії.
Тут і сад нам процвітає пишно і богато,
Луг в зелені оксаміти прибраний, мов в свято.
На красу землі дивлюся і не надивлюся
І за нашу долю – волю серцем всім молюся:
З ясного на нас глянь неба, Матінко Ти Божа,
Хай нам сонце волі сяє, щезне тьма ворожа.
Поблагослови Ти труд наш — глянь на нашу долю —
По віках тяжких недолі дай здобути волю!
