Уляна Кравченко – З листу мами до Нусі: Вірш

— Донцю! Тут питалася матуся
Сонечка щодня:
“Чи ти бачиш, що там робить Нуся,
Донечка моя?”

— Так! Падуть і на її головку
Проміні мої
І цілують те волосся з шовку
Косоньки буйні.

І цілують ясні, тії очи
І будять зі сну,
Чую срібний сміх її діточий,
Пісеньку звінку.

Бачу, наче квітка, процвітає
Те дитя твоє,
Коси буйні чеше, заплітає
В час до школи йде.

Доньцю! Тут питалася матуся,
Пташенять щодня:
“Пташенята! Що там робить Нуся,
Донечка моя?”

— Не журися, кажуть, так матусю,
і збудься жалю,
Бачили ми і сьогодня Нусю,
Бавилась в садку.

Серед квітів ми співали Нусі
Лиш про це одно:
Гнеть час ферій! Тішся:
До матусі
Вернеш на село!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Уляна Кравченко – З листу мами до Нусі":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Уляна Кравченко – З листу мами до Нусі: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.