Із земних скарбів всіх ніщо на власність
Не маю… не хотіла…
Манила — кликала мене лиш ясність
До світла я стреміла.
Спинялась там — де в’яла квітка біла
Спинялась… берегла ті дитинята,
Щоб їх не взяло зло,
Щоб не пропало ні одно…
Душею все над ними йму вітати,
Не дам пропасти
У темній, власти –
До них лиш право має Україна-Мати!
