Усі гори зеленіють,
Тільки одна гора чорна.
Тільки одна гора чорна,
Де сіяла бідна вдова.
Де сіяла, волочила,
Слізоньками примочила.
“Роди, Боже, пшениченьку,
Щоб було що на зимоньку”.
Буйний вітер повіває,
Сестра з братом розмовляє:
“Ой братику, соколоньку,
Прийми мене на зимоньку”.
“Сестро моя, перепілко,
Коли в тебе діток стілько.
Як я сяду обідати,
Будуть діти заглядати”.
“Як ти сядеш обідати,
То я вишлю діток з хати”.
Ой ще дядько не обідав,
Діти батька одвідали.
“Вставай, тату, вставай з ями –
Горе жити біля мами!
Вставай, тату, вставай з гробу –
Горе жити біля роду!”
