А в кривому танцю
Не вивести концю.
Коню вороненький,
Танець понімецький.
Ой хто в Луцьку бряжчить?
Молода ключниця.
Там вона ходила,
Слуги пребудила:
– Ой устаньте, слуги,
Встаньте, не лежіте,
Замків стережіте,
Ой щоб не украли
Дівоцької краси.
Дівоцькая краса,
Як літняя роса:
На Дунаї прана,
На совці сушана,
На столі качана,
У скриню схована.
Парубоцька краса –
Кропива зелена.
Парубоцька краса
В калюжі випрана,
На хмарі сутана,
На призьбі скачана,
У яму схована.
- Наступний вірш → А в Києві на ринку
- Попередній вірш → Вербовая дощечка