В неділю пораненько: Вірш

В неділю пораненько
Цвіла ружа біленько.
– Чого ти плачеш, ридаєш,
Дівчино молоденька?
– Чого ти плачеш, ридаєш,
Дівчино молоденька?

– Ой як же не тужити,
Ой як же не плакати,
Мала я хлопця вірного,
Забрали у солдати.
Мала я хлопця вірного,
Забрали у солдати.

Козак у війську служить.
Нічого він не знає,
Що його люба дівчина
На рушничок ступає.
Що його люба дівчина
На рушничок ступає.

На рушничок ступала,
Присягу присягала,
Ой не з тим. не з тим козаком.
Котрого кохала.
Ой не з тим. не з тим козаком.
Котрого кохала.

Козак з війська приходить,
Дівчину переймає,
Бере за праву рученьку,
Щиро її питає
Бере за праву рученьку,
Щиро її питає:

– Дівчино моя мила,
Ой що ж ти наробила?
Як я відходив до війська,
То ти за мною мліла!
Як я відходив до війська,
То ти за мною мліла!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "В неділю пораненько":
Залишити відповідь

Читати вірш поета В неділю пораненько: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.