А в неділю рано мати доню била.
— Де ж ти, доню, по ночах ходила?
Вію, вію вінець. (Двічі)
— А я в саду ночувала, винограду пильнувала.
— А чому ж ти, доню, не прийшла до хати?
Вію, вію вінець. (Двічі)
— Не прийшла до хати, боялася тебе, рідна мати.
Щоб я тебе не збудила, щоб на мене не сварила.
Розвію, розвію вінець.
