Ох, той місяць-молодик —
Жартівник та й годі:
Тільки виглянув — і зник
Десь на небозводі.
А деркач — одразу в плач
Біля озеречка.
— Ой,— розбідкався деркач,
Не знайду гніздечка.
Він додому біг та біг
Через луки пішки
І в кущах, немов на сміх,
Збився із доріжки.
Ох, той місяць-молодик,
Схожий на підкову,
Лиш почув пташиний крик.
Появився знову.
Усміхнувся крізь пітьму:
— Ей, деркаче, здрастуй! —
І прослав до ніг йому
Стежечку сріблясту.
