Непомітно з’явилася осінь –
День коротшим стає щодоби.
Глянь, берізки – уже златокосі,
І в дубів багряніють чуби.
Вже у теплі краї відлетіли
Сонцелюби – дзвінкі журавлі,
Не страшні їм тепер заметілі
На далекій південній землі.
- Наступний вірш → Ліна Костенко – Шипшина важко віддає плоди
- Попередній вірш → Марко Вовчок – Іде осінь