Валерій Богуненко – Крізь подвійну фрамугу: Вірш

Крізь подвійну фрамугу не чутно сліпого дощу
Сам осліпнеш дивись не дивись
То ж дивись досхочу
Поки сам не осліп

Раптом скинеться келія сну
На ясну анфіладу
Й по кожному йтиме вікну
Нескінчений рясний серіал.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Валерій Богуненко – Крізь подвійну фрамугу":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Валерій Богуненко – Крізь подвійну фрамугу: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.