Валерій Богуненко – Порожнє: Вірш

Порожнє
гайдається крісло-гойдалка
помалу зупиняється у тиші

скільки годин у тижні?
Італо-французький ранок
пахне червоними трояндами
воркоче сірими та білими голубами
“вір, а потім зрозумієш” або
“займи та випий” —
дивлячись кому

Починається пізнього ранку
ціле літо півроку

(Закреслюю не ті слова)

Отираючи фланеллю з гітари пил
не думаю ні про що

Перелічую струни
згори донизу

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Валерій Богуненко – Порожнє":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Валерій Богуненко – Порожнє: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.