Валерій Богуненко – Собака: Вірш

Собака собака
брязчить обірваним ланцюгом
власній тіні своїй навздогін
зникає назавжди
принаймні для мене
зникає
у чорній суцільній
незайманій ліхтарем
темряві чорній суцільній
собака собака

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Валерій Богуненко – Собака":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Валерій Богуненко – Собака: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.