Люблю я опір осені чинить.
Люблю набряклий од дощу і мряки
Назустріч вітру піснею гукати
Й під шелести листів,
Що линуть до калош,
Бунтарити в життя:
— Ну що — борня?..
— Дайош!
- Наступний вірш → Валер’ян Поліщук – Благословенний сірий ранку мій
- Попередній вірш → Валер’ян Поліщук – Народження поета