Фу ти, ну ти,
Ну й панфути,
Як напишуть,
Не встругнути.
Як загрузнуть,
Не зіпхнути —
Ну куди вам, шалапути,
До майбуття підстрибнути?
От панфути,
Ну й панфути —
Підійти й колінком пхнути.
- Наступний вірш → Дмитро Фальківський – В кешені – літучка
- Попередній вірш → Валер’ян Поліщук – Огні