Різала носка,
Очки виймала
Ще й ротик порола:
Його очі цілувала недавно.
Ой мамо, матусю,
Не ріж
Страшний твій нагострений ніж.
Мила дитино,
Ой сину,
Проклята голодна година.
А злість прибувала, мов став,
І мозок смоктала,
Робила драглі…
Ай!..
Серце моє розривають жалі,
Затесані гостро!
Погляд сіро блукає,
Волосся у космах,
А змії в йому:
Немає життя вже синку моєму.
Як різала тіло, ножем розтяла,
Ой чула живе під руками своїми,
То тіло своє відчувала, мов рану.
Колись цілувала живе.
Він більше не встане…
Ай!..
Та й зомліла.
Не чула вже болю
І жалю не мала до тіла;
А потім солила,
Робила драглі.
Ой серце моє пробивають жалі,
Затесані гостро.
