Лілі Семеновій
Коли б на світі були блакитні помаранчі
І їх поперек ножем перерізати —
Розріз був би такий, як зіниці коханої,
Тільки розміри були б різнії.
Коли б на світі був сапфір розчинений
І його б на білу порцеляну бризнути —
Синє сяйво пішло б, як з очиць коханої,
Тільки теплині були б різнії.
Коли б узяти червоний огонь м’яких баклажан
І його б зміясто струною надтріснути —
Вигин ранки був би такий, як уста коханої,
Тільки виразністю гри були б різнії.
Коли б узяти з вечірнього моря сонатний плин
І його в золотавий шовк перетиснути —
Він би сяяв тихо, як волосся коханої,
Тільки запахи були б різнії.
