Ще на дворі тепло стоїть
І в прозелені тіні,
Але з піднятих верховіть
Вже шелести осінні.
Город, червоний помідор
І кукурудза спіла.
Пожовклий соняхів докор
Покора вже посіла.
Мовчить дозріла бузина,
Схилила чорні ґрона,
Чекає, жде, мов п’є до дна —
Що скаже міць червона?
І я мовчу, і я вже жду,
Що прийде, приголубить.
Немов трава суху межу —
Земля мене полюбить.
І смутно згадую, як десь
Із піснею тягнулась
Душевна павоть до небес,
Що літо вже минулось.
І хоч і прийде літечко —
Для мене ж холода,
«Бо молодість не вернеться,
Не вернеться вона».
