Запінені вали метушаться і підбігають
До чола спітнілих скель.
Піна на вітрі,
Мов цікава біла гуска,
Витягає довгу шию з зеленої хвилі уверх—
Хоче заглянуть на скелю;
Потім, побачивши — враз
Здіймається з криком на крила
І з широким розмахом білого галасу —
Перелітає…
- Наступний вірш → Валер’ян Поліщук – Пінисті дерева
- Попередній вірш → Валер’ян Поліщук – Звуки прибою
(Оцінок ще немає)