Валер’ян Поліщук – Подивись не мене Йольцю: Вірш

Подивись на мене Йольцю –
(Очі – вогкий сад).
М’які лінії схили до мене –
(Яблука в саду).
Задрімав огник в заснулих віях твоїх очей,
Тілько тіло дихає плодінням,
Наче дощ у сад.
(Сторожить чекаючи піднятим слухом
Перед грозою сад, –
Полосне болванка з неба
І громохко загуркоче кроками по скрині –
Та й у сльози сад). –
То твої дозрілі груди налилися
У теплі бажань.
Покотилась хвилями по тілу кров у м’язах…
(Захитався сад).

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Валер’ян Поліщук – Подивись не мене Йольцю":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Валер’ян Поліщук – Подивись не мене Йольцю: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.