Ще тільки півжиття пройшло,
А в голові туман утоми…
Кому потрібен я такий? —
Нікому.
А може, то печаль
Життя, що відліта?
Не утікайте швидко так,
Літа, мої літа!
- Наступний вірш → Валер’ян Поліщук – Прометей і людство
- Попередній вірш → Валер’ян Поліщук – Аеронавігація
(Оцінок ще немає)