Валер’ян Поліщук – Відбиток: Вірш

Коло пристані стовп з електричним ліхтарем під білим кружком.
Він відбивається в тихо-коливкій воді моря.
І здається, що там, у воді,
Кілька великих світляних метеликів
Увесь час кружляють і в’ються
Побіч кульгавої, темної смуги
Того чудного стовпа (відбиток у хвильках),
Що весь час у кривенькому танці.
Сіре світло вечора
Ляга на замирену хвилю
Кривими, розтягнутими кільцями
З темною серединою.
Тло поміж кільцями приглушено блакитніє.
Великі світляні метелики
Все танцюють коло хисткого стовпа у воді.
Зачочохкав запиханим дизелем катер,
Наставивши здивовані очі своїх ліхтарів
В далечінь шовкову лінії моря.
Поспішають люди, перегукуються матроси,
І глухо стукають канати об дошки на пристань.
Сиро пахне солоною млою,
Що причаїлась під темним склепінням причалу.
Поруч у погнутих хвильках
Танцюють і б’ються великі світляні метелики —
Беззвучний відбиток
Електричної лампи під білим кружком.